Як відомо, будь-який вірус постійно мутує. Із цим також була пов’язана складність винайдення вакцини, бо необхідно знайти білкову структуру вірусу, яка залишається незмінною, і підібрати до неї «протиотруту». Вона, у свою чергу, має не лише знищити антиген, а й бути безпечною для організму людини.
І от нещодавно у світі з’явилась інформація про оновлені штами коронавірусу «Дельта», «Дельта плюс», «Бета» і «Гама». Розпочалось все із Британії, ПАР та Індії, проте сьогодні вже є випадки захворювання і в Україні.
Такі події стали причиною активних обговорень серед експертів, суспільства і в студіях. Одні кажуть, що все обійдеться, оскільки значна частина населення вже вакцинована, а ще більше людей перенесли цю хворобу і в них виробився природний імунітет. Інші стверджують, що певна мутація вірусу може легко «обійти» усі антитіла і нас чекає нова повноцінна хвиля пандемії з усіма її «приємностями».
То яку небезпеку для нас несе новий штам коронавірусу, чи врятують нас вакцини та якою буде нова хвиля захворювання? Про це журналісту ІА «ПІКА» розповіли заступник голови правління Всеукраїнського лікарського товариства Костянтин Надутий, засновник Української експертної медичної спільноти Ігор Найда і кандидат біологічних наук, мікробіолог та вірусолог Тарас Перетятко.
Наскільки небезпечними можуть бути нові штами коронавірусу?
Костянтин Надутий:
Тут не варто орієнтуватись на будь-яку думку, якщо вона не базується на об’єктивних замірах, хто б її не озвучував. Треба просто спостерігати за ситуацією в державах, де ці штами вже з’явились. До прикладу, у тій же Великобританії штам «Дельта» продемонстрував, що він набагато частіше вражає і стає причиною важких наслідків для людей, яким 50 і більше років .Тобто, для молодих людей і людей середнього віку цей штам несе мінімальну небезпеку.
На щастя, природний імунітет, на відміну від штучного, є більш широким. Тобто, люди, які перехворіли на коронавірус, є більш стійкими до нього у порівнянні із тими, які лише вакцинувались. За приблизними підрахунками, в Україні вже перехворіло приблизно 50% людей. Хоча, ясна річ, ця цифра є більшою, бо така інформація звучала ще на початку травня. Крім того, далеко не всі хворі ставали на облік та лікувались у медзакладах.
Є така структура як Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України. Одна із її функцій якраз і полягає у прогнозуванні перебігу епідемії. Тобто, саме ця служба повинна нам сказати, чого варто боятись і на що варто розраховувати. А спрогнозувати перебіг пандемії коронавірусу можна лише визначивши, скільки людей реально на нього перехворіло. Таке можна дізнатись, провівши масові дослідження на наявність у людей імунітету.
Тому ми перебуваємо у стані недоінформованості і важко сказати, чого нам слід боятись.
Ігор Найда:
Ще з самого початку пандемії коронавірусу я говорив, що нові мутації будуть мати місце і ми не можемо цього уникнути. На те він і вірус – він змінюється. Проте нам складно передбачити «вектор» цих змін – це може бути як і збільшення інтенсивності зараження, так і його зменшення. Тобто, він може швидше розповсюджуватись, а може сильніше впливати на організм. А може бути й таке, що і те, і те навпаки зменшиться у порівнянні із попереднім штамом. Тому наперед неможливо нічого сказати, ми живемо в епоху непередбачуваних ситуацій.
Водночас є речі, яких за будь-яких обставин людині варто дотримуватись: реальна гігієна, епідеміологія, свідомість людей і так далі. Українська епідеміологія нищилась Уляною Супрун та її командою протягом років, тому зараз нам так складно. Крім того, треба дбати про здоров’я людини як таке. Всі ці складові, на превеликий жаль, в Україні на останньому місці. І тільки після всього вищенаведеного йде лікування. Воно у нас, дякувати Богу, багато у чому покращилось. Ми багато пройшли і наші медики вже навчились боротись з більшістю випадків захворювання на коронавірус. Причому, вони не просто слідують доказовим методам лікування, а й іншим методикам, які дозволяють допомагати людям у кожному конкретному випадку.
Тарас Перетятко:
Рівень госпіталізації вже підвищився у 1,5-2 рази у порівнянні з іншими штамами
Сьогодні ще немає ніяких даних стосовно самого перебігу захворювання при зараженні новими штамами вірусу. Це я маю на увазі «Альфа», «Бета» і «Гама» штами. Якщо ж говорити про «Альфа», то деякі дослідження британських вчених показують, що рівень госпіталізації вже підвищився у 1,5-2 рази у порівнянні з іншими штамами.
Друге, на що нам слід звернути увагу, це те, що тепер зможуть хворіти молодші люди віком приблизно 20 років. Проте тут не так йдеться про специфіку самого вірусу, як про те, що молоді люди не є у програмі щеплення, а отже вони не вакциновані. Тому кількість хворих людей такої вікової категорії буде зростати.
Також, що стосується симптомів, то до захворювання можуть приєднуватись кишкові розлади та головні болі.
Як відреагують організми людей, які вже провакцинувались, на нові мутації вірусу?
Костянтин Надутий:
У нас є відомості про те, що вакцини фірм «Pfiser» та «AstraZeneca» відрізняються частотою ускладнень. Китайська вакцина «Coronavac» оцінюється як більш повноцінна з огляду на охоплення більшої кількості варіантів мутації вірусу. Себто, вона більш універсальна.
Вірус не змінюється повністю, мутують лише деякі його білкові фрагменти. Якщо якась із вакцин буде знищувати саме цей фрагмент, то вона буде ефективною навіть при ураженні організму новими штамами. Проте оцей момент можна «не влучити», бо ми не знаємо, які саме структури вірусу будуть мутувати. Якщо ж вакцина буде протидіяти всім компонентам вірусу, то це ще краще, бо вона даватиме більш широкий імунітет у порівнянні з «локальними» вакцинами.
Ігор Найда:
Дослідження вакцин триває і сьогодні. Вчені досі визначають ефективність та ризики усіх вакцин. Нові види препарату можуть унеможливити зараження іншими штамами і, думаю, над цим саме і працюють. Ті, які ми маємо сьогодні, мінімізують вплив нового штаму на організми людей. Проте водночас вони не є такими ефективними, як проти вже наявного вірусу.
Проте світ вже увійшов в еру не лише вірусної пандемії. Наприклад, є жирова пандемія, яка у світі відчувається не менше. Вона означає, що люди страждають від нежирового переродження печінки. Все це призводить до того, що світ потребує зовсім іншої системи охорони здоров’я. Ми мали б збудувати систему турботи про здоров’я, де у першу чергу мова йде не про медицину як лікування, а про забезпечення здоров’я до того, як людина захворіє. Наше здоров’я забезпечує довкілля, вода, яку ми п’ємо, їжа, яку ми їмо, психоемоційний стан і таке інше. Це не матеріальні статки, за якими зараз женуться люди. Поки ми не змінимо цю парадигму мислення і не усвідомимо, що нам дійсно необхідно, нічого не буде. Ми маємо створювати цивілізаційні блага, а не зброю, в тому числі й біологічну. На жаль, люди, які мають величезні статки і можуть впливати на уряди держав, поки про це не думають. Це як філософське питання, так і дуже практичне. Зрештою, слово «філософія» і означає «любов до життя».
Якщо ж взяти до уваги кожного з нас, то нам слід дбати про своє особисте здоров’я. Як це зробити – я вказав вище. Тільки так ми зможемо мінімізувати усі негативні впливи на наші організми, яке б походження вони не мали. А той факт, що такі впливи будуть, це закономірно.
Тарас Перетятко:
Станом на сьогодні немає чітких відомостей про те, чи ті три види вакцин (AstraZeneca, Pfiser та Coronavac), які застосовуються у нас, будуть нас захищати від оновленого вірусу. Деякі дослідження Британії встановили, що «старі» вакцини зможуть вберегти нас від важких форм захворювання та важкого перебігу хвороби, але не від легких форм. Тому захворювання все частіше протікатиме непомітно. Проте я думаю, чітку відповідь на це питання ми не отримаємо протягом найближчих місяців.
Ясна річ, є певні відгуки, які поки не підтверджені експериментально. Здебільшого у них йдеться про те, що ці вакцини допомагають, але їхня ефективність може бути нижчою, ніж проти британського штаму. Тому потенційно і суто гіпотетично ми можемо розраховувати на те, що люди, які вже вакцинувались, легше переноситимуть захворювання. Але наголошу ще раз: більшість дослідників схиляються до думки, що ці вакцини будуть ефективними, якщо мова йде про важкий перебіг захворювання.
Чи варто нам очікувати нової хвилі захворювання і якою вона буде?
Костянтин Надутий:
Я думаю, що так. Скажу більше: все, що ми мали досі, було лише першою хвилею цієї пандемії. Так, говорили про першу, другу і навіть третю хвилю захворювання, але фактично це все була лише перша. Друга розпочнеться восени, коли для цього складуться сприятливі умови. Діти повернуться в міста, школи почнуть працювати, люди приїдуть із відпусток, масові контакти людей стануть частішими і таке інше. Саме тоді коронавірус знову «підніме голову». Можливо, це буде його нова форма, можливо й ні. Зрештою, далеко не всі перехворіли ще «старим» штамом. Крім того, після мутації вірус частіше викликає повторні захворювання, але це переважання є незначним. Себто, не можна сказати, що всі, хто вже перехворів, обов’язково перехворіють ще раз.
Якщо ж говорити про весь світ, то тут все залежить від того, чого він прагне. Якщо є бажання торгувати вакцинами, а на це дуже схоже, то кінець пандемії ще не скоро. Справа у тому, що торгування вакцинами дає змогу впливати на політику держав, а це, самі розумієте, влада. Поки світ не демонструє того, що він шукає відповіді на всі питання, які ставить епідемія.
Сьогодні всі говорять про вакцинацію, причому інші галузі лишаються зовсім поза увагою. Наприклад, є частина людей, які зовсім не хворіють на коронавірус. Я б дослідив це питання, щоб дізнатись, чому так. Чому жінка, в якої чоловік вмирає від «корони», зовсім не хворіє? Вони ж не вакциновані, але й не хворіють. Як на мене, вченим вже давно було варто зайнятись саме цими пацієнтами і дослідити, чому все так. Це могло б допомогти ще більш ефективно зупинити пандемію. Категорія коронавірусів є дуже мінливою у своїй генетиці, тому саме застосування вакцин має серйозні обмеження. А от дослідження, як запобігти хворобі, могли б бути більш ефективними.
Ігор Найда:
Я переконаний, що нова хвиля коронавірусу обов’язково буде. Як мінімум, одна. Наскільки вона буде страшною, яким буде сам вірус, мутує він чи ні, якщо мутує, то як саме, як він буде поширюватись і яким буде його вплив на організм – передбачити нереально. Але загострення епідеміологічної ситуації буде точно.
Тарас Перетятко:
Очевидно, що з приходом осені кількість захворювань знову зросте
Я гадаю, що нам варто чекати нової хвилі хвороби. Ми вже маємо приклади деяких країн, у першу чергу Росії, де влада дещо раніше суттєво знизила карантинні обмеження. У нас зараз схожа ситуація: люди перестали так ретельно дотримуватись правил карантину, в громадському транспорті на це вже дивляться «крізь пальці», а в гіпермаркетах і поготів. Люди забули про маски та соціальну дистанцію і їх за це вже не карають. Тому очевидно, що з приходом осені, коли всі повернуться додому в міста, кількість захворювань знову зросте. Але, знову ж таки, зважаючи на те, що велика кількість населення (значно більша, ніж показують офіційні дані) вже перехворіла, то такого спалаху, як був раніше, вже не буде. Тобто, ми вже не матимемо по 5 тисяч хворих на добу.
Крім того, на ситуацію ще значним чином вплине рівень вакцинації, який сьогодні є неналежним. Вакцини вже є, тому просто треба це зробити.
